Застереження: ця програма не пов’язана з будь-якою державною установою та не є представником будь-якої. Це приватна платформа, розроблена для освітніх цілей. Будь-яка інформація чи послуги, які надає ця програма, не схвалені та не санкціоновані державними органами. Джерело вмісту: https://cic.gov.in/sites/default/files/rti-actinhindi.pdf
सूचना का अधिकार अर्थात राईट टू इन्फाॅरमेशन। सूचना का अधिकार का तात्पर्य है, सूचना पाने का अ धिकार, जो सूचना अधिकार कानून लागू करने वाला राष॥ ट्र अपने नागरिकों को प्रदान करता है। सूचना अधिकार के द्वारा राष्ट्र अपने नागरिकों को अपनी कार्य और शासन प्रणाली को सार्वजनिक करता है।
लोकतंत्र में देश की जनता अपनी चुनी हुए व्यक्ति को शासन करने का अवसर प्रदान करती है और यह अपेक्ष ा करती है कि सरकार पूरी ईमानदारी और कर्तव्यनिष् ठा के साथ अपने दायित्वों का पालन करेगी। लेकिन कालान्तर में अधिकांश राष्ट्रों ने अपने दायित्वों का गला घोटते हुए पारदर्शिता और ईमानद री की बोटियाँ नोंचने में कोई कसर नहीं छोड़ी और भ ्रष्टाचार के बड़े-बड़े कीर्तिमान कायम करने को ए क भी मौक अपने हाथ से गवाना नहीं भूले। भ्रष्टाचार के इन कीर्तिमानों को स्थापित करने के लिए हर वो कार्य किया जो जनविरोधी और अलोकतांती रिक हैं। सरकारे यह भूल जाती है कि जनता ने उन्हें चुना है और जनता ही देश की असली मालिक है एवं सरकार उनकी चु ने हुई नौकर। इसलिए मालिक होने के नाते जनता को यह जानने का पू रा अधिकार है, कि जो सरकार उनकी सेवा है, वह क्या कर रही है ?
प्रत्येक नागरिक सरकार को किसी ने किसी माध्यम स े टेक्स देती है। यहां तक एक सुई से लेकर एक माचिस तक का टैक्स अदा क रती है। सड़क पर भीख मांगने वाला भिखारी भी जब बाज़ार से कोई सामान खरीदता है, तो बिक्री कर, उत्पाद कर इत्य ादि टैक्स अदा करता है।
इसी प्रकार देश का प्रत्येक नागरिक टैक्स अदा कर ता है और यही टैक्स देश के विकास और व्यवस्था की आध ारशिला को निरन्तर स्थिर रखता है। इसलिए जनता को यह जानने का पूरा हक है कि उसके द्व ारा दिया गया, पैस कब, कहाँ, और किस प्रकार खर्च कि या जा रहा है ? इसके लिए यह जरूरी है कि सूचना को जनता के समक्ष र खने एवं जनता को प्राप्त करने का अधिकार प्रदान कक या जाए, जो एक कानून द्वारा ही सम्भव है।
Право на інформацію (RTI) — це акт парламенту Індії, який забезпечує встановлення практичного режиму права на інформацію для громадян і замінює колишній Закон про свободу інформації 2002 року. Відповідно до положень Закону будь-який громадянин Індії може вимагати інформацію від «державного органу» (урядового органу або «державного органу»), який зобов’язаний надати відповідь швидко або протягом тридцяти днів. Закон також вимагає від кожного органу державної влади комп’ютеризувати свої записи для широкого розповсюдження та завчасного використання певних категорій інформації, щоб громадяни потребували мінімальних засобів для офіційного запиту на інформацію.
Цей закон був ухвалений парламентом 15 червня 2005 року та повністю набув чинності 12 жовтня 2005 року. Перша заявка була подана до поліцейської дільниці Пуни. Розголошення інформації в Індії було обмежено Законом про державну таємницю 1923 року та різними іншими спеціальними законами, які новий Закон про RTI послаблює. Він кодифікує фундаментальні права громадян.
Право на інформацію RTI в Індії регулюється двома основними органами:
Центральна інформаційна комісія (CIC) – головний інформаційний уповноважений, який очолює всі центральні департаменти та міністерства – має своїх власних публічних інформаційних службовців (PIO). CIC підпорядковуються безпосередньо президенту Індії.
Державні інформаційні комісії – уповноважені державні громадські інформатори або SPIO – офіс SPIO очолює всі державні департаменти та міністерства безпосередньо підпорядкований губернатору штату.
Державна та Центральна інформаційні комісії є незалежними органами, і Центральна інформаційна комісія не має юрисдикції щодо Державної інформаційної комісії.